Словарь української мови (1924)/уколупувати
| ◀ уколупити | Словарь української мови У уколупувати |
уколядувати ▶ |
|
Уколу́пувати, пую, єш, сов. в. уколупа́ти, па́ю, єш, уколупну́ти, ну́, не́ш, гл. Отковыривать, отковырнуть. Приміг би, серця вколупнув та дав. Ном. №9517.