Словарь української мови (1924)/уковзувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уковзувати
Берлін: Українське слово, 1924

Уко́взувати, зую, єш, сов. в. уко́взати, заю, єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши. Черн. у.