Словарь української мови (1924)/укметити
| ◀ уклякати | Словарь української мови У укметити |
укмітити ▶ |
|
Укме́тити, чу, тиш, гл. = Укмітити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.
| ◀ уклякати | Словарь української мови Борис Грінченко У укметити |
укмітити ▶ |
|
Словарь української мови — У
укметити
Борис Грінченко
1924
Укме́тити, чу, тиш, гл. = Укмітити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.