Словарь української мови (1924)/укленяти

by Борис Грінченко

◀ уклеїти

Словарь української мови Борис Грінченко У укленяти

уклепати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Укленя́ти, ня́ю, єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. Екат. у. (Залюб.). 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив. Екат. у. (Залюб).