Словарь української мови (1924)/уквітчуватися
◀ уквітчувати | Словарь української мови У уквітчуватися |
укидання ▶ |
|
Укві́тчуватися, чуюся, єшся, сов. в. уквітча́тися, ча́юся, єшся, гл. Убирать, убрать себя цвѣтами. А то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. Шевч. 496.