Словарь української мови (1924)/укарання
| ◀ укарамшити | Словарь української мови У укарання |
укарати ▶ |
|
Укара́ння, ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. I. 361.
| ◀ укарамшити | Словарь української мови Борис Грінченко У укарання |
укарати ▶ |
|
Словарь української мови — У
укарання
Борис Грінченко
1924
Укара́ння, ня, с. Наказаніе. Ні я Бога прогнівила, жила-м справедливе, всякі його укарання зносила, терпіла. Гол. I. 361.