Словарь української мови (1924)/узувати
| ◀ узріти | Словарь української мови У узувати |
узуватися ▶ |
|
Узува́ти, ва́ю, єш, сов. в. узу́ти, узу́ю, єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутий, а слід босий. Ном. № 1182.
| ◀ узріти | Словарь української мови Борис Грінченко У узувати |
узуватися ▶ |
|
Словарь української мови — У
узувати
Борис Грінченко
1924
Узува́ти, ва́ю, єш, сов. в. узу́ти, узу́ю, єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Ном. № 3092. Взутий, а слід босий. Ном. № 1182.