Словарь української мови (1924)/узнаватися
| ◀ узнавати | Словарь української мови У узнаватися |
узол ▶ |
|
Узнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. узна́тися, на́юся, єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої. Екат. у.