Словарь української мови (1924)/узивати

by Борис Грінченко

◀ уздрячку

Словарь української мови Борис Грінченко У узивати

узимки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Узива́ти, ва́ю, єш, сов. в. узва́ти, узву́, узве́ш, гл. 1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати. Мет. 415. 2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. 3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні? Грин. III. 424.