Словарь української мови (1924)/угрівати

by Борис Грінченко

◀ угріва

Словарь української мови Борис Грінченко У угрівати

угріватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Угріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. угрі́ти, рі́ю, єш, гл. 1) Пригрѣвать, пригрѣть, нагрѣвать, нагрѣть. А сонце гріє все та гріє помаленьку; угріло Божий світ. Греб. 376. Ледачого і кожух не вгріє. Грин. I. 234. 2) Разгорячать, разгорячить. Угріти коня. 3) Только сов. в. ударить. А він його як угріє в потилицю. Як угріє змія, то той по шию і ввійшов у мідний тік. Чуб. II. 238.