Словарь української мови (1924)/угрущати
| ◀ угрузати | Словарь української мови У угрущати |
угу ▶ |
|
Угруща́ти, ща́ю, єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущати, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.