Словарь української мови (1924)/угороджувати

by Борис Грінченко

◀ угород

Словарь української мови Борис Грінченко У угороджувати

угороджуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Угоро́джувати, джую, єш, сов. в. угороди́ти, джу́, диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Нп. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі. Мир. ХРВ. 172.