Словарь української мови (1924)/угасити
| ◀ угасати | Словарь української мови У угасити |
угаснути ▶ |
|
Угаси́ти, шу́, сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа не вгасити. К. Досв. 31.