Словарь української мови (1924)/угадько
| ◀ угадьків | Словарь української мови У угадько |
угайка ▶ |
|
Уга́дько, ка, м. Отгадчикъ, угадывающій будущее. У мене два сини та обидва вгадьки: один ка', що дощ буде, а другий ка' — ба, не буде; хоч той, хоч другий вгадає, а все ж таки сини правду кажуть. Канев. у. Ном. № 5734, 6515.