Словарь української мови (1924)/увіщати
◀ увіччу | Словарь української мови У увіщати |
уводини ▶ |
|
Увіща́ти, ща́ю, єш, гл. Увѣщевать. А вслід летить янголь його та його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.
◀ увіччу | Словарь української мови Борис Грінченко У увіщати |
уводини ▶ |
|
Словарь української мови — У
увіщати
Борис Грінченко
1924
Увіща́ти, ща́ю, єш, гл. Увѣщевать. А вслід летить янголь його та його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає. Грин. III. 141.