Словарь української мови (1924)/увічливий

by Борис Грінченко

◀ увіч

Словарь української мови Борис Грінченко У увічливий

увічливість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уві́чливий, а, е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный. К. (Желех.). Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Мкр. Н. 30. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.