Словарь української мови (1924)/увіристий

by Борис Грінченко

◀ увірватися

Словарь української мови Борис Грінченко У увіристий

увіритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уві́ристий, а, е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати. Пирят. у.