Словарь української мови (1924)/уволікати
| ◀ уволити | Словарь української мови У уволікати |
уволікатися ▶ |
|
Уволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. уволокти́, чу́, че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.
| ◀ уволити | Словарь української мови Борис Грінченко У уволікати |
уволікатися ▶ |
|
Словарь української мови — У
уволікати
Борис Грінченко
1924
Уволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. уволокти́, чу́, че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.