Словарь української мови (1924)/увивати
| ◀ увечері | Словарь української мови У увивати |
увиватися ▶ |
|
Увива́ти, ва́ю, єш, сов. в. уви́ти, в'ю́, є́ш и увину́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, обвивать, обвить. Увила головку в рубок тонесенький. Гол. I. 64. 2) Сплетать, сплесть, свивать, свить. Марусенько, Марусенько, чому вінка нема? Боліла моя головонька, то я-м го не ввила. Гол. Не можеш.... гнізда ввити. МУЕ. III. 53. 3) Размахивать, махать, махнуть. Мечем ввиває, військо рубає. АД. 1. 28. 4) Только сов. в. въ формѣ увину́ти. Успѣть. Я як увину на своє мнісце, то добре, а як же не ввину, то й під піччу переночую. Грин. I. 54.