Словарь української мови (1924)/уварювати
◀ уваруватися | Словарь української мови У уварювати |
уведення ▶ |
|
Ува́рювати, рюю, єш, сов. в. увари́ти, рю́, риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.