Словарь української мови (1924)/ув'язь
| ◀ ув'язуватися | Словарь української мови У ув'язь |
угав ▶ |
|
У́в'язь, зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц.