Словарь української мови (1924)/убір
| ◀ убілятися | Словарь української мови У убір |
убіральник ▶ |
|
Убі́р, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. I. 202. Ном. № 11164. 2) — церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. I. 170.
| ◀ убілятися | Словарь української мови Борис Грінченко У убір |
убіральник ▶ |
|
Словарь української мови — У
убір
Борис Грінченко
1924
Убі́р, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. I. 202. Ном. № 11164. 2) — церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. I. 170.