Словарь української мови (1924)/убійник
◀ убізський | Словарь української мови У убійник |
убійників ▶ |
|
Убі́йник, ка, м. Убійца. Убійники вбили. Шух. I. 215. Казав убійника стерегти. МВ. (О. 1862. I. 102). Посадили між злодіями, між убійниками. МВ. II. 193.