Словарь української мови (1924)/убурюватися
| ◀ убуритися | Словарь української мови У убурюватися |
убути ▶ |
|
Убу́рюватися, рююся, єшся, сов. в. убу́ритися, рюся, ришся, гл. Испускать, испустить урину, замочиться. Ном. № 14298.
| ◀ убуритися | Словарь української мови Борис Грінченко У убурюватися |
убути ▶ |
|
Словарь української мови — У
убурюватися
Борис Грінченко
1924
Убу́рюватися, рююся, єшся, сов. в. убу́ритися, рюся, ришся, гл. Испускать, испустить урину, замочиться. Ном. № 14298.