Словарь української мови (1924)/убриндуватися
◀ убрикнути | Словарь української мови У убриндуватися |
уброїтися ▶ |
|
Убриндува́тися, ду́юся, єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралики (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую. Чуб. III. 319.