Словарь української мови (1924)/убрести
◀ убратий | Словарь української мови У убрести |
убрехатися ▶ |
|
Убрести́, ду́, де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.