Словарь української мови (1924)/убогий

by Борис Грінченко

◀ убогачення

Словарь української мови Борис Грінченко У убогий

убого ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убо́гий, а, е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знає годі — все жадає. Посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80.