Словарь української мови (1924)/убачати
| ◀ убаришувати | Словарь української мови У убачати |
убачатися ▶ |
|
Убача́ти, ча́ю, єш, сов. в. убачити, чу, чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить. Нехай Бог боронить таке й чувати, не то очима вбачати. Г. Барв. 140. Вбачаю — марніє та й марніє Парася моя. МВ. II. 25. Не дай, щоб вороги хвалились, вбачаючи мою біду. К. ПС. 26. Чи не вбачу милої на дворі. Грин. III. 82.