Словарь української мови (1924)/тісний

by Борис Грінченко

◀ тіснак

Словарь української мови Борис Грінченко Т тісний

тісник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тісни́й, а́, е́. 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196. 2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70. 3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40. 4) В тісні́ ру́ки взя́ти. Взять въ ежевыя рукавицы. 5) Упа́сти в тісну́ діру́. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223. 6) Тісна́ ба́ба. См. Баба. Ум. Тісне́нький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. I. 14.