Словарь української мови (1924)/тімениця
| ◀ тімашний | Словарь української мови Т тімениця |
тіменний ▶ |
|
Ті́мениця, ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. Ті́меничка.