Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тімениця
Берлін: Українське слово, 1924

Ті́мениця, ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. Ті́меничка.