Словарь української мови (1924)/тімаха
| ◀ тільце | Словарь української мови Т тімаха |
тімашний ▶ |
|
Тіма́ха, хи, об. 1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. Розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. 2) Удалецъ.
| ◀ тільце | Словарь української мови Борис Грінченко Т тімаха |
тімашний ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тімаха
Борис Грінченко
1924
Тіма́ха, хи, об. 1) Смыслящій, понимающій, мастеръ, мастерица въ какомъ-либо дѣлѣ. Розумна й по хазяйству до всього тімаха. Мкр. Н. 30. 2) Удалецъ.