Словарь української мови (1924)/тушкувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тушкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Тушкува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Варить или жарить что въ наглухо закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Сильно окутывать, чтобы вызвать испарину. Шейк. 3) Закрывать, скрывать. Мкр. Г. 10. Очарувала б і ченця, коли б прокляте покривало брівок її не тушкувало. Мкр. Г. 17.