Словарь української мови (1924)/туряти
◀ туря | Словарь української мови Т туряти |
тусан ▶ |
|
Туря́ти, ря́ю, єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.
◀ туря | Словарь української мови Борис Грінченко Т туряти |
тусан ▶ |
|
Словарь української мови — Т
туряти
Борис Грінченко
1924
Туря́ти, ря́ю, єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.