Словарь української мови (1924)/туршукуватий
◀ туршук | Словарь української мови Т туршукуватий |
турь ▶ |
|
Туршукува́тий, а, е. — ліс. Молодой и густой лѣсъ. Шух. I. 18.
◀ туршук | Словарь української мови Борис Грінченко Т туршукуватий |
турь ▶ |
|
Словарь української мови — Т
туршукуватий
Борис Грінченко
1924
Туршукува́тий, а, е. — ліс. Молодой и густой лѣсъ. Шух. I. 18.