Словарь української мови (1924)/турчинів
| ◀ турчин | Словарь української мови Т турчинів |
турчинка ▶ |
|
Ту́рчинів, нова, ве. Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.
| ◀ турчин | Словарь української мови Борис Грінченко Т турчинів |
турчинка ▶ |
|
Словарь української мови — Т
турчинів
Борис Грінченко
1924
Ту́рчинів, нова, ве. Принадлежащій турку. Слухай, пані турчинова: привів-єм ті невільницю, аж із Польщі робітницю. Лукаш. 117.