Словарь української мови (1924)/турпан

by Борис Грінченко

◀ туроса

Словарь української мови Борис Грінченко Т турпан

турський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Турпа́н, на, м. 1) Покрывало новобрачной. ЗЮЗО. II. 491. 2) При похоронахъ въ Буковинѣ замужнимъ молодымъ женщинамъ кладуть на голову „бѣлый ручникъ, но подъ бороду новымъ турпаном подвязаный“. Гол. IV. 540.