Словарь української мови (1924)/туркало
◀ туркавчин | Словарь української мови Т туркало |
туркання ▶ |
|
Ту́ркало, ла, с. 1) = Туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.
◀ туркавчин | Словарь української мови Борис Грінченко Т туркало |
туркання ▶ |
|
Словарь української мови — Т
туркало
Борис Грінченко
1924
Ту́ркало, ла, с. 1) = Туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.