Словарь української мови (1924)/турбуватися

by Борис Грінченко

◀ турбувати

Словарь української мови Борис Грінченко Т турбуватися

турбук ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Турбува́тися, буюся, єшся, гл. Безпокоиться, тревожиться, волноваться. Купуй сукню шиту і хату криту, та й не турбуйся. Ном. № 8114. Не турбуйся, моя дівчино, о своїй пригоді. Чуб. V. 1201. Не турбуйся ж ти, наша матінко, нами, як підростуть крильця, то розлетимося й сами. Мет. 358.