Словарь української мови (1924)/тупцювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тупцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Тупцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Ходить, топая, ступать, топтаться. 2) — коло кого. Ухаживать.