Словарь української мови (1924)/тупорилий
| ◀ тупонути | Словарь української мови Т тупорилий |
тупотання ▶ |
|
Тупори́лий, а, е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази. Шевч.
| ◀ тупонути | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупорилий |
тупотання ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупорилий
Борис Грінченко
1924
Тупори́лий, а, е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази. Шевч.