Словарь української мови (1924)/тупак
◀ тупа | Словарь української мови Т тупак |
тупало ▶ |
|
Тупа́к, ка́, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.
◀ тупа | Словарь української мови Борис Грінченко Т тупак |
тупало ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тупак
Борис Грінченко
1924
Тупа́к, ка́, м. 1) Тупое орудіе. Шейк. Вх. Зн. 71. 2) Тупой человѣкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.