Словарь української мови (1924)/тулятися

by Борис Грінченко

◀ тулюпан

Словарь української мови Борис Грінченко Т тулятися

тума ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Туля́тися, ля́юся, єшся, гл. Скитаться, слоняться. Левч. 147. Ти туляєшся, не хочеш іти. НВолын. у. Що-вечора тутенька туляюся, світом нужу. МВ. (О. 1862. I. 74). Сірома по під тинню згорблена тулялась. Щог. В. 1.