Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тулитися
Берлін: Українське слово, 1924

Тули́тися, лю́ся, лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. М. Пр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73.