Словарь української мови (1924)/тук
◀ туйкати | Словарь української мови Т тук |
тук! ▶ |
|
Тук, ка, м. 1) Жиръ. Туком уста їх захрясли. К. Псал. 145. 2) Плодородіе, изобиліе. Вінцем благим вінчаєш літо, де ступиш, туком наповняєш. К. Псал. 145. Упивсь від тука цієї господи. Ном. № 12042.