Словарь української мови (1924)/тужливо
| ◀ тужіння | Словарь української мови Т тужливо |
тужний ▶ |
|
Тужли́во, нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.
| ◀ тужіння | Словарь української мови Борис Грінченко Т тужливо |
тужний ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тужливо
Борис Грінченко
1924
Тужли́во, нар. Тоскливо, грустно. Грав він раз весело, а відтак знов сумно, тужливо. Федьк.