Словарь української мови (1924)/трясти

by Борис Грінченко

◀ трясолупки

Словарь української мови Борис Грінченко Т трясти

трястися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Трясти́, су́, се́ш, гл. Трясти. Не диво багатим скарбом трясти. К. (О 1862. III. 23). Неначе трясця його трясло. Стор. М. Пр. 88. Ру́б'ям трясти́. Ходить въ рубищѣ, въ лохмотьяхъ. Треба прясти, щоб руб'ям не трясти. Ном. № 7199.