Словарь української мови (1924)/трухнути
◀ трухніти | Словарь української мови Т трухнути |
трухцем ▶ |
|
Тру́хнути, ну, неш, гл. = Трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Трухну́ти, ну́, не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Грин. I. 43. Яблука поспіли: він трухнув, — всі осипались. Драг. 131.