Словарь української мови (1924)/трусок
◀ труснути | Словарь української мови Т трусок |
трусь ▶ |
|
Тру́сок, ску, м. 1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ. 2) Мелкій валежникъ. Сим. 203. Далі в ліс, більше труску. Драг. 194.
Трусо́к, ску́, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.