Словарь української мови (1924)/труситися

by Борис Грінченко

◀ трусити

Словарь української мови Борис Грінченко Т труситися

трусихвостка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Труси́тися, шу́ся, сишся, гл. Трястись, дрожать. Осичина тим труситься, що на її Скарійот повісився. Ном. № 316. Годі, бабо, труситися та лякатися. Стор. М. Пр. 156.