Словарь української мови (1924)/трусанина

Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
трусанина
Берлін: Українське слово, 1924

Трусани́на, ни, ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.